Квіти в волоссі
Бумбокс Lyrics


Jump to: Overall Meaning ↴  Line by Line Meaning ↴

Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти
Відчинені серця, щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А отже неодмінно летіти

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе

І раптом все змінилось навколо
Проблеми, ціни, сни сподівання
Роз'їхалися як діти в школу
Що першим було стало останнім
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні, тисячі, вас мільйони
В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.
Є спогади про те, як було все
Надії є на те, як все буде
Нас доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани, ми люди

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе

Не обіцяй кохати завжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер




Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти

Overall Meaning

The lyrics of Бумбокс's song "Квіти в волоссі" (Flowers in Hair) tells a story of a couple who were once deeply in love. The girl used to wear flowers in her hair, and the wind would play with them. Despite them being seemingly grown up, they loved each other sincerely like children. They had open hearts and sincere eyes, which are rare in the world. Tears of happiness would flow every night, promising to love each other forever. They lived in a house at the corner of two streets, with a fence covered in autumn ivy. It seemed like the rain had stopped, and it would always be summer. However, everything changed suddenly with just one phone call. Once they wanted something, warmth would blow from abroad, and they would eagerly fly there.


The song emphasizes the idea of not making promises that last forever because the future is uncertain. It questions the need for promises and highlights that the immediate future depends not only on oneself but also on time. The lyrics also comment on the changes that occur in life, where problems, prices, and dreams of hope change, and what was once the first thing becomes the last thing. The couple finds themselves in different places, each pursuing their dreams in different cities. The song suggests that love in phone calls is doomed not to last long. It reflects on the journeys and roads that lead people astray and questions why they get lost in the world. There are memories of how everything used to be and hopes for how everything will be. Ultimately, the lyrics remind listeners that humans are not titans, but just ordinary people being carried swiftly by fate.


Line by Line Meaning

Вона носила квіти в волоссі
She wore flowers in her hair


І ними грався він і ще вітер
And he played with them, as did the wind


Здавалося давно вже дорослі
It seemed like we were already grown-ups


Але кохали щиро мов діти
But we loved each other sincerely like children


Відчинені серця, щирі очі
Open hearts, innocent eyes


Таких не так багато є в світі
There aren't many of them in the world


Лилися сльози щастя щоночі
Tears of happiness flowed every night


Обіцянки назавжди любити
Promises to love forever


Будиночок на розі двох вулиць
A house on the corner of two streets


Паркан плющем осіннім завитий
A fence twisted with autumn ivy


Здавалося дощі схаменулись
It seemed like the rain had stopped


Здавалося завжди буде літо
It seemed like summer would always be there


Лише один дзвінок телефону
Just one phone call


І варто тільки їм захотіти
And they just need to want it


Повіяло теплом з-за кордону
A warm breeze blew from abroad


А отже неодмінно летіти
So they must fly


Не обіцяй назавжди
Don't promise forever


Не обіцяй навічно
Don't promise eternity


Де твоє-моє завтра
Where is our tomorrow?


У скронях вітер свище
The wind whistles in our ears


Не обіцяй, навіщо?
Why make promises?


Не обіцяй, не треба
Don't promise, no need


Залежить час найближчий
It depends on the nearest time


Та не завжди від тебе
But not always from you


І раптом все змінилось навколо
And suddenly everything changed around


Проблеми, ціни, сни сподівання
Problems, prices, dreams of hope


Роз'їхалися як діти в школу
Scattered like children to school


Що першим було стало останнім
What was first became last


Їй у Варшавські спальні райони
She in Warsaw bedroom areas


Йому Москву бетоном залити
He to pour Moscow with concrete


Але кохання у таксофонах
But love in payphones


Приречене не довго прожити
Doomed to not live long


Куди ведуть строкаті дороги
Where do the colorful roads lead


Чому ви заблукали у світі
Why did you get lost in the world


Вас сотні, тисячі, вас мільйони
There are hundreds, thousands, millions of you


В Ізраїлі, Канаді, на Кріті
In Israel, Canada, on Crete


Є спогади про те, як було все
There are memories of how everything was


Надії є на те, як все буде
There is hope for how everything will be


Нас доля стрімко течією несе
Fate carries us swiftly like a stream


Бо ми є не титани, ми люди
Because we are not titans, we are humans




Lyrics © O/B/O APRA AMCOS
Written by: Andrej Hlyvnyuk

Lyrics Licensed & Provided by LyricFind
To comment on or correct specific content, highlight it

Genre not found
Artist not found
Album not found
Song not found
Most interesting comments from YouTube:

julia stolovnikk

Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
Відчинені серця, щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А одже неодмінно летіти.
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
І раптом все змінилось навколо
Проблеми, ціни, сни сподівання
Роз'їхалися як діти в школу
Що першим було стало останнім.
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні, тисячі, вас мільйони
В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.
Є спогади про те, як було все
Надії є на те, як все буде
Нас доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани, ми люди.
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй кохати завжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.



Jaskier

Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер.
Здавалося, давно вже дорослі,
Але кохали щиро, мов діти.
Відчинені серця, щирі очі,
Таких не так багато є в світі.
Лилися сльози щастя що ночі,
Обіцянки на завжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць,
Паркан плющем осіннім завитий.
Здавалося, дощі схаменулись,
Здавалося, завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону,
І варто тільки їм захотіти,
Повіяло теплом з-за кордону,
А от же, неодмінно летіти….

Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найближчий,
Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо:
Проблеми, ціни, сни, сподівання.
Роз’їхалися як діти в школу:
Що першим було, стало останнім.
Їй у варшавській стальні райони,
Йому Москву бетоном залити.
Але кохання у таксофонах
Приречене на довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги?
Чому ви заблукали у світі?

Вас сотні, тисячі, вас мілліони
В Ізраїлі, Канаді, на Криті.
Є спогади про те, як було все.
Надія є на те, як все буде.
Нас доля стрімко течію несе,
Бо ми є не титани – ми люди….

Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найближчий,
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найближчий,
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найближчий,
Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер.
Здавалося, давно вже дорослі,
Але кохали щиро, мов діти.



Зоряна Горик

Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі,
Але кохали щиро мов діти.
Відчинені серця, щирі очі
Таких не так багато є в світі.
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць,
Паркан плющем осіннім завитий.
Здавалося дощі схаменулись,
Здавалося завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти.
Повіяло теплом з-за кордону,
А отже неодмінно летіти.

Не обіцяй назавжди,
Не обіцяй навічно.
Де твоє-моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба.
Залежить час найближчий,
Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо:
Проблеми, ціни, сни, сподівання.
Роз’їхалися, як діти в школу
Що першим було стало останнім.
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні, тисячі, вас мільйони
В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.
Є спогади про те, як було все
Надії є на те, як все буде
Нас доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани, ми люди.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй кохати завжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.



KM

Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
Відчинені серця, щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А одже неодмінно летіти.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо
Проблеми, ціни, сни сподівання
Роз’їхалися як діти в школу
Що першим було стало останнім.
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні, тисячі, вас мільйони
В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.
Є спогади про те, як було все
Надії є на те, як все буде
Нас доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани, ми люди.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй кохати завжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.



All comments from YouTube:

EndurFreedomWwide

Где бы вы не находились, в какой стране земного шара, любите Украину, я вас прошу - эта лучшая страна в мире, я её люблю.

Августа Ромашкина

Эти слова на века.

Ирина Харитонова и олеся

как же сейчас актуальны эти слова...как же так...

🌵кактусик🌵

Актуально як ніколи

Stepan Banderas

з найкрасивішими дівчатами та найкращими людьми в цілому.
Україна one love🇺🇦

Оля Маслюк

Украина это всё!!!!!

36 More Replies...

Владислав Карпов

"Москву бетоном залити" в 2022 звучит дословно

Diy Der

Как хорошо любовь.когда ты далеко.уважаю его,когда он был далеко,стал близко.

Александр Завирюха

Как же это актуально сейчас

Святослав Марков

Аминь!

More Comments

More Versions